шукайте на вулицях міста %)
November 30, 08 хто: EGO SUM QUI SUM
побачив у
це буде крутіше від нашого "мамо, чому я урод?" поруч із поздоровленням з днем народження хлопчику ;0)
Для тих, хто вижив після інсталяції.
Кожен поважаючий себе друпаловод час від часу зустрічається з процедурою оновлення свого набору ядра і модулів. В даному випадку мова йдеться саме про оновлення без зміни гілки, а лише оновлення в звязку із виходом версій щодо виправлення помилок та невеликих змін.

Seagate анонсує найшвидший і «зелений» жорсткий диск Savvio 15K.2 - розширення сімействіа 2,5-дюймових жорстких дисків для корпоративних систем з інтерфейсом SAS 2.0 і швидкістю обертання шпинделя 15 000 об/хв. Жорсткий диск Savvio 15K.2 має найвищі в індустрії показники продуктивності і надійності, оснащений функцією шифрування даних на апаратному рівні і характеризується найнижчим енергоспоживанням. Savvio 15K.2, як і попередник Savvio 10K.3, є частиною нової архітектури корпоративних систем зберігання даних Unified Storage, яка об’єднує жорсткі диски певних інтерфейсів, форм-факторів, а також функції безпеки даних в єдину платформу потужних, але простих рішень. Разом з жорсткими дисками Savvio архітектура Unified Storage надає it-відділам такі функції, як керованість, інтеграцію, безпеку і продуктивність систем зберігання даних, забезпечуючи безперервність бізнес-процесів за будь-яких обставин.Жорсткий диск Savvio 15K.2 має ємність 146 і 73 ГБ, інтерфейс SAS 2.0 із швидкістю передачі даних 6 ГБ/с. Це забезпечує швидкодію, а також значну масштабованість архітектури. В результаті Savvio 15K.2 ідеальний для raid-масивів, і з його використанням в архітектурі корпоративних систем рівень продуктивності останніх зростає на 115% порівняно з системами, побудованими на основі 3,5-дюймових серверних жорстких дисків. Завдяки технології PowerTrim™ жорсткі диски Savvio 15K.2 споживають на 70% менше енергії, чим 3,5-дюймові жорсткі диски із швидкістю 15 000 об/хв. Крім того, Savvio 15K.2 – єдиний 2,5-дюймовий жорсткий диск із швидкістю 15 000 об/хв. другого покоління, надійність якого підтверджується випробуваннями в масштабах обширних корпоративних систем зберігання. Також це єдиний жорсткий диск форм-фактора 2,5 дюйма із швидкістю 15 000 об/хв, який використовує AES-шифрування державного рівня, що захищає дані впродовж всього життєвого циклу жорсткого диска, а також після його утилізації.
Історично склалося так, що різноманіття інтерфейсів, форм-факторів, а тепер і способів забезпечення безпеки даних, ускладнює архітектуру і підвищує витрати на it-фахівців і OEM. Архітектура Seagate Unified комбінує кращі технології – інтерфейс Serial Attached SCSI, малий форм-фактор і само шифрування диска, що і складає основу продуктивного, але простого сховища даних, здатного зменшити витрати і труднощі.
Архітектура Seagate Unified Storage – ідеальна основа для компаній, які прагнуть забезпечувати довгострокове стійке зростання бізнесу за допомогою кращих it-застосувань. Ці компанії не ризикуватимуть якістю, привабливістю і прибутковістю своєї продукції, якщо інфраструктура їх систем зберігання оптимізована по таких параметрах, як потужність, охолоджування і продуктивність.
Відповідаючи прагненню компанії Seagate забезпечувати безпеку даних у всіх вирішеннях свого портфоліо, жорсткі диски Savvio 15K.2 і 10K.3 забезпечені технологією самошифрування Self-encrypting Drive (SED) і забезпечують безпеку вищого рівня впродовж всього життєвого циклу диска. Технологія SED робить списання і утилізацію жорсткого диска легкою процедурою, позбавляючи від необхідності багаточисельних ручних операцій, які частео неповноцінні, складні, дорогі або ж схильні до помилок. Для важливої інформації, яка завжди має бути в безпеці, жорсткий диск Savvio® SED забезпечує найкраще шифрування, навіть якщо носій списаний, використовується в іншій системі, перепрофільований або утилізований.
Постачання обох вирішень Seagate Savvio 15K.2 і Savvio 10K.3 почнуться в грудні, тоді як sed-моделі з’являться в роздрібі в першому кварталі 2009 року.
Останнім часом мене почала просто добивати система викладання фізики на нашому факультеті (хоча, підозрюю, таке можна спостерігати по всьому КПІ). Коли весь світ прагне впроваджувати нові методики та технології, ми топчемось на місці та всіма силами чіпляємось за старі радянські традиції.
До чого я веду? Як відомо, курс фізики в університеті передбачає три типи занять: лекції, лабораторні та практичні роботи. Думаю, з цим усе зрозуміло: студенти приходять на лекції, де просиджують штани пишучи конспект чи, що частіше, займаючись своїми власними речами; лабораторна робота передбачає підготовку протоколу, виконання роботи та захист; з практичною ще простіше: домашні завдання, практика, контрольні роботи…
Серед цих трьох базових занять нам, студентам, найбільше допікають лабораторні роботи та лекції, і в першу чергу тому, що направлені вони, як не дивно, не на ефективне засвоєння матеріалу, а на розвиток навичок скоропису. Найгірше те, що протоколи лабораторних робіт можна без проблем придбати в готовому розрукованому вигляді, що, до речі, й робить велика кількіть груп. Проте існують викладачі, які категорично не схвалюють таку підготовку до лабораторних робіт і вимагають приносити протоколи лише в рукописному варіанті, аргументуючи це тим, що таким чином студенти краще засвоюють теорію. Хибність такої думки пояснити досить легко: на написання протоколу середнього об’єму необхідно близько 1,5-2 годин. І, як би там не було, для того, щоб зрозуміти суть роботи, після переписання тексту, необхідно ще нормально вчитатись в роботу і вивчити теорію. Проте, на жаль, виходить так, що зморені студенти після двох годин писанити радше підуть спати, ніж почнуть вивчати протокол. Наступного дня в голові абсолютно не залишається інформації про суть лабораторної роботи і доводить на перерві (а то й на парі) перед лабою вивчати хід роботи, що хоча б допуститися… Якби було дозволено користовуватися друкованими протоколами, ці дві години можна було витратити на підготовку, а не на тупе переписування.
Це саме стосується і лекцій. Перевести конспекти викладачів в електронний варіант абсолютно нескладно - достатньо пропросити студентів надрукувати пару-трійку лекцій і отримати чесно зароблені extra points. Тоді конспекти можна було надрукувати чи викласти в мережі, а лекції б перетворились на пояснення матеріалу, а не писання під диктовку. Проте, на жаль, до такого ми не дійдемо ще довго - занадто сильно вкорінилась радянська система освіти в серцях викладачів старої школи…