Український Клуб Елітних блоґґерів Перша Українська Мережа Блоґів

Коли вихідний припадає на понеділок, все навколо зходить з своєї колії. І вівторок такий важкий стає :(. Збивається ритм працездатності і робочий графік:) Треба йти готуватися до вівторка:)

Cтудія DICE, відома, як розробник серії Battlefield, вирішила зробити жанрове сальто і зараз посилено працює над екшном від першої особи Mirrors Edge. Суттю гри буде безперервний динамічний рух в стилі паркур по дахах хмарочосів та інших урбаністичних задвірках (a-la в фільмах «Ямакасі» і «13-ий район»). Головна героїня Faith (тобто Віра) яка працює кур’єром-бігуном в світі, де всі інші канали інформації - інтернет, телефон, пошту – контролює уряд і спецслужби. Розробники наголошують, що в Mirrors Edge не робиться акцент на стрілянині, навпаки: патрони в трофейній зброї будуть швидко закінчуватись, а поповнити боєзапас буде проблематично, тому все, що залишається – акробатичні трюки. Тут обіцяна небачена реалістичність побудована на наступних принципах:

1. Героїня – проста дівчина і всі її трюки здатен повторити професійний паркурист.

2. При пересуванні діють закони інерції та земного тяжіння, напр. прискорившись і присівши ви не зупинитись, а покотитись кувирком/підкатом. Таким чином виконуються усі трюки. Також на виконання трюків впливає вага, яку ви несете в рюкзаку.

3. Будь-який архітектурний об’єкт – стіну, трубу, вікно і т.п. можна використовувати для пересування в просторі.

4. Уся дія відбувається виключно від першої особи (з очей), що безумовно реалістично, але додаватиме колосальної складності при виконанні трюків – на відміну від того ж Assassin’s Creed неможливо буде збоку оцінити положення власного тіла у просторі.

Єдиною підмогою гравцю буде режим slo-mo (уповільнення часу), що дозволить не лише розправлятись з противниками, але й філігранно виконати черговий акробатичний трюк. В усьому іншому – повна реалістичність, навіть інтерфейс на екрані відсутній. Переглянути відео з демонстрацією геймплея можна тут.

Дата виходу Mirrors Edge поки що дуже розпливчата – DICE заявляють про «кінець 2008». Незважаючи на те, що на даному етапі гра готова на 40% у неї вже є видавець - Electronic Arts, що вселяє неабиякий оптимізм у доведенні проекту до логічного завершення. Чекаємо.

30 червня 1907 р. у Львові народився майбутній головнокомандувач УПА, Герой України, генерал Роман Шухевич

Лето. Я сижу на берегу Днепра на траве вместе с каким-то стариком. Старик крепкий, как скала, жилистый, загорелый. Пушистые длинные белые усы и борода, как пена, стекают на его грудь. Он что-то мне рассказывает, посмеивается, блестя на солнце ровными крепкими зубами. От улыбки по его лицу разбегаются мелкие морщинки.

Потом вижу картинку как бы сверху: зима, на покрытый толстым льдом Днепр выходит крестный ход, направляется к проруби – это Иордан. Впереди священники, потом несут кресты, иконы, хоругви. Вдруг, когда процессия уже отошла далеко от берега, лёд под людьми внезапно раскалывается на мелкие кусочки. Все они уходят под чёрную воду, мгновенно, даже крикнуть никто не успевает.

И я снова вижу, как сижу вместе со стариком на берегу. И вдруг я понимаю, что этот старик – и есть Днепр, это дід Дніпро.

Он смотрит на меня, кивает головой и говорит:

- Вот так-то. А ты думаешь, когда эти, - делает неопределённый жест рукою. – Рубили наши деревья и бросали их в меня – мне было не больно? То-то же…

Немного помолчав, он снова улыбается и добавляет:

- Это всё пройдёт. Вот так!

И взмахивает рукой. С пальцев слетают струйки воды. Точнее, эта рука и есть вода, и она продолжается, дотягивается до травы и деревьев.

30 червня 1941 р. в будинку «Просвіти» у Львові було проголошено Акт відновлення Української Держави.

Як ви вже можливо помітили, рубрики та стиль меню на Блогорідері трохи змінилися. Тому в рамках розділу "Сайти" сьогодні я розповім про чудовий web 2.0 - сервіс з незвичною назвою Issuu. Issuu - це онлайновий PDF-оглядач. Його інтерфейс побудовано дуже просто та зручно - сторінки документів гортаються так ...

жахнуло!

30 июня 1908 года - колоссальный взрыв в районе реки Подкаменная Тунгуска (Сибирь)

что тогда произошло - так достоверно и неизвестно

"Есть многое в Природе, друг Горацио, что и не снилось нашим мудрецам"

спокойной всем ночи

В нас не буде держави, доки не буде тоталітарного управління в ній. Настала пора вимірювати черепа і відрізати язики. Жорсткі методи - єдине вирішення дебілізму в Україні. Тому треба починати боротися різними методами за чистоту нації і справжнє життя в середині країни. Інакшого виходу не існує. В нашій державі немає бути ні хохлів, ні москалів. Ми Україна, а в цій країні живуть виключно українці, білі люди. Відхилень в расі хоч на міліметр немає бути. Всім інородним мають дати притулки їхні держави. Всіх шпигунів чекає гіляка.

Ура!!! Пере чемпіонат Европи нарешті перемогла команда, котра заслуговувала перемоги!!! Іспанія супер команда і я вірив в неї завжди, вже декілька чемпіонатів підряд але тільки тепер справедливість перемогла.
А ще сьогодні гарний день. Вдалося побувати в гарно мумісці. Святкували ДН в знайомих

Я досі дивуюсь з великої і вагомої когорти людей. Ця когорта думає, що всі, кого вони бачать перед собою, їм щось винні. Їм здається, ніби вони мають… Та що мають, мусять прибігти на допомогу у першу ж секунду біди! У них дивне відчуття, ніби увесь світ біля їх ніг і ніхто інший не достойний того, чого достойні вони…

“Любі” мої (так, я знаю, ви читаєте цей запис, бо ви щойно дізналися про існування цього блоґу), запам’ятайте раз і назавжди: ніхто ніколи нічого вам не винен. Взагалі. Будь-то ваш родич чи найближчий колега по пляшці. У людей є купа своїх проблем, які вони заледве вирішують, рвучи свою дупу на рівному місці, і тут з’являєтесь ви… Найогидніше, певно, зі всього цього - це коли на твою допомогу сподіваються ті, хто ще вчора плював тобі у спину. Але моя сутність вже почала фільтрувати таких людей ще на самому початку відносин.

Є лише одна людина, яка може подзвонити мені о 3ій ночі і бути впевненою, що я не відішлю її на х*й, а переборюючи сон відповім на дзвінок і прилечу хоч на край світу, навіть якщо я на сцені. Але вчитайтеся - одна людина. Ви ж - не на її місці.

Прошу пробачення у всіх тих, кому не був адресований цей запис. Наболіло. Все задовбало, шукаю найменшу шпаринку, аби відпочити… День розподілений на три частини - дівчина, робота, сон… На більше мене не вистачає.

Ще. Кожний, хто ще раз примудриться мене спитати, чому я розлучився, отримає полум’яний промінь ненависті і 14 років дикої діареї. Дякую за увагу.

Щее. Рома тут недалечко (в сусідньому записі) казав, що в мені забагато негативу. То тільки нам обом здається, чи все ще не так безнадійно?

---

Рекламні місця вільні! Розмісти своє! alex.nightflash [at] gmail.com